29 серпня - Третій (горіховий, хлібний) Спас
 29 серпня Православною церквою святкується перенесення з Едесси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа, яке відбулося в 944 році.
Переказ свідчить, що у всі часи проповіді Ісуса Христа в сірійському місті Едессі правив Авгарь, уражений по всьому тілу проказою. До нього дійшов слух про великі чудеса, що творяться Господом; не бачивши Ісуса Христа, він увірував в Нього як в Сина Божого і написав лист з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Вчителя.
Ананія прийшов до Єрусалиму і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до нього із-за великого скупчення людей, що слухали проповідь. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель сам кликнув його, назвав по імені і передав для Авгаря короткий лист, в якому, ублаживши віру правителя, обіцяв прислати Свого учня для зцілення прокази і повчання до порятунку. Потім Господь попросив принести води і убрус (полотно, рушник). Ісус умив лице, обтер його убрусом, і на нім віддрукувалося Його Божественне Лице. Убрус і лист Ісуса Ананія приніс в Едессу.
З благоговінням прийняв Авгарь святиню і отримав зцілення, лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від сімдесяти святий Фаддей, який проповідував Євангеліє і хрестив увірувавшого Авгаря та всіх жителів Едесси. Отримавши бажане зцілення, Авгарь написав на Нерукотворному Образі «Христу Боже, всякий, сподіваючись на Тебе, не посоромиться», прикрасив його і встановив над міськими воротами.
 Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгаря, правлячи Едессою, впав в ідолопоклонництво. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь повелів в видінні Едесському єпископові приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед Образом лампаду та заклав його глиняною дошкою і цеглою. Пройшло багато років, жителі забули про святиню.
Але, коли в 545 році персидський цар Хозрой I обложив Едессу, і положення міста здавалося безнадійним, єпископові Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати із замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після здійснення хресного ходу з Нерукотворним Образом по стінах міста персидське військо відступило.
У 630 році Едессою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про якого розповсюдилася по всьому Сходу. У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912—959) побажав перенести Образ в тодішню столицю Православ'я і викупив його у еміра — правителя міста.
З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені духівництвом до Константинополя. 29 серпня (по новому стилю) Образ Спасителя був поставлений у Фаросській церкві Пресвятої Богородиці.
Пізніше із зображення Христа було написано безліч ікон, які носили назви "Спас на полотні"; "Спас Нерукотворний".
 Народна назва свята – Третій Спас, він завершує цикл трьох Спасів – «медового», «яблучного» і «горіхового» (або «хлібного») – відповідно, 14, 19 і 29 серпня.
У народі Третій Спас, окрім назви "Спас на полотні", носив найменування "Полотняний Спас", оскільки на свято відбувалися ярмарки, на яких торгували полотном. Оскільки до Третього Спаса в деяких місцях, замість дня Успіння Богородиці, приурочувалися обжинки і обряди, пов'язані з останнім іменинним снопом, тому і називали Третій Спас - "Хлібним". Говорили: "Третій Спас - хліба припас"; "Хороший Третій Спас - взимку буде квас".
В давнину, в день Третього Спаса або після нього селяни здійснювали "досівки", тобто сіяли озиме жито. Після загальної домашньої молитви господині проводжали чоловіків на поля з хлібом і сіллю; при цьому на віз укладали три снопи, а зверху поміщалося призначене для посіву жито в мішках. На полі засівальників зустрічали хлоп'ята з гречаною кашею. Цього дня було прийнято пекти пироги і хліб з муки нового урожаю. Після посіву озимого хліба пиріг і каша з'їдалися всією сім'єю.
 Ще третій Спас називають «Горіховим» - вважається, що до цього дня достигають горіхи. З цього дня можна і потрібно їсти горіхи.
На Горіховий Спас прийнято готувати різні блюда з додаванням горіхів, і пригощати ними всіх рідних і близьких. Чим же можна порадувати і здивувати своїх рідних в це свято? Звичайно, традиційним для Горіхового Спаса «горіховим меню!
Салат з яблуками, медом і горіхами
2 яблука, 3 ст. ложки меду, 3 ст. ложки товчених горіхів, 2 морквини, лимонний сік на смак. В цей салат входять мед, яблука, горіхи.
Очищені яблука натріть на крупній терці, змішайте з медом і 2 ст.ложками подрібнених горіхів. Додайте натерту на дрібній терці моркву, полийте лимонним соком, все добре перемішайте і посипте горіхами, що залишилися.
Голубці з горіхами
Для начинки: 500 грам капусти (обшпарити, віджати і дуже дрібно нашаткувати), по 100 грамів пасерованої ріпчастої цибулі і кореня селери, 50 грам пасерованої моркви, 100 грам горіхів.
Капустяне листя занурте в крутий окріп, щоб стали м'якими, наповніть їх фаршем (начинкою), укладіть в глибоку сковороду, залийте сметаною і запечіть в духовці при 200°С.
Козинаки
500 грам меду, 100 грам цукру, 500 грам очищених волоських горіхів.
Закип'ятити мед з цукром, всипати дрібно нарізані волоські горіхи. Варити на повільному вогні 15 хвилин. Гарячий козинак викласти на тарілки, змочені холодною водою, розрівняти і охолодити. Потім злегка підігріти тарілки, зняти козинак і нарізати плитками.
Рахат-лукум
 •1 кг цукру •500 мл води •100 грам крохмалю •2 ст. л. абрикосового варення •2 ст. л. варення з троянди •3 ч. л. меленої лимонної цедри •1 паличка кориці •по 1/4 ст ложки подрібненого смаженого мигдалю і фундука •0,5 ст цукрової пудри Залийте крохмаль стаканом води. У каструлю насипте весь цукор, додайте 300 мл води і варіть на повільному вогні, поки він не розчиниться. Доведіть сироп до кипіння і влийте розчин крохмалю. Зменшіть вогонь і варіть масу, постійно помішуючи, до загустіння. Додайте цедру і корицю. Розділіть суміш на дві частини, в кожну додайте варення і горіхи, викладіть у форму і дайте застигнути. Наріжте кубиками і обваляйте в цукровій пудрі.
«Монелах» (маковики)
•Мак 300 грам •Горіхи 150 грам •Мед 300 грам •Цукор 100 грам •Кориця 1 грам •Рослинне масло 30 грам
Товчений мак змішують з дрібно подрібненими підсмаженими горіхами. Варять медовий сироп. Як тільки сироп почне карамелізуватися, опускають туди суміш маку з горіхами і варять до отримання проби на кульку. Викладають на змочену водою дошку, дають трохи остигнути, розрівнюють шаром завтовшки до 2 см, посипають зверху товченою корицею і нарізають на шматки у формі ромбів.
Горіховий торт
 Це дуже простий рецепт, і, найголовніше, Вам не потрібно буде пекти торт в духовці. Для цього торта можна використовувати готове печиво - 300 грам. Чайну ложку крохмалю і чайну ложку муки змішайте і поступово вилийте півстакана холодного молока. Окремо закип'ятіть стакан молока і, поволі помішуючи, вилийте в нього приготовану масу. Коли крем загусне, зніміть каструлю з вогню і остудіть.
300 грам вершкового масла, півтора стакани цукру і яйце розітріть і змішайте з молочним кремом, що остигнув. Додайте ванілін або натерту на терці лимонну цедру. Тільки після цього всипте в крем подрібнене печиво і 2 стакани горіхів. Розмішайте, викладіть у форму і поставте в холодильник на декілька годин. Подаючи на стіл, прикрасьте горіхами.
Зі Святом Вас!
За матеріалами мережі Інтернет
|
