24 серпня - День Незалежності України
 Історію України прийнято відлічувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду його на дрібні князівства в 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, що проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.
Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.і.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, проте, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. Громадянська війна і низка інтервенцій, що послідували за цим, завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському З'їзді Рад ухваленням конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».
28 грудня 1920 року між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-Селянський союзний договір про військову і господарську співпрацю», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розвалу СРСР.
В 1990 році 16 липня - Верховна Рада Української РСР прийняла ухвалу Декларації про державний суверенітет України. Також, в той же день Верховна Рада Української РСР ухвалила ще один документ - постанову «Про День проголошення незалежності України». У цьому документі зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ПОСТАНОВЛЯЄ:
Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
Через деякий час в 1991 році 18 червня, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, після чого, в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня - День Незалежності України».
16 липня в 1991 році уперше було відзначено День Незалежності України.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу - Акт проголошення незалежності України. У цьому документі говорилося: „Виходячи Із смертельної небезпеки, яка нависла було над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом 00Н та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави - України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення".
За цей Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти Законодавства республіки.
Після цього Українська Радянська Соціалістична Республіка перестала існувати юридично. На карті світу постала нова самостійна держава - Україна, яку потім визнали всі країни світу.
То ж, коли 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт про проголошення незалежності України, виникла потреба змінити дату святкування Дня Незалежності України. З цього приводу 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову „Про День Незалежності України”. У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
2. Постанову Верховної Ради Української РСР "Про День проголошення незалежності України" від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.»
Згідно з цим, 5 червня 1992 року Верховна Рада України винесла постанову: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня - День Незалежності України» замінити словами «24 серпня - День Незалежності України». З цього приводу День Незалежності України щороку відзначається 24 серпня.
За матеріалами мережі Інтернет
| 
