Масляна - тиждень, що передує Великому посту і розділяє в слов'янському народному календарі два головних його сезони - зиму і весну. 

Масляна - це не просто свято, це завершення важливого етапу в житті людини і природи, це підбиття підсумків і початок нового року сільськогосподарських робіт на полях. 

Церковна Масляна починається за 8 тижнів перед Паскою і триває 1 тиждень з понеділка по неділю (Прощена неділя). 

Після Масляної починаються 7 тижнів Великого посту, що триває до неділі свята Великодня (вірніше, Великий піст триває 7 тижнів без одного дня, з Чистого понеділка до передвеликодньої суботи включно, до першої вечірньої зірки). 

Масляна - веселе свято, що символізує прихід весни. Традиція святкувати прихід весни збереглася в різних містах і країнах. У країнах Західної Європи Масляна плавно переходить в загальнонародний карнавал, де на час святкування змовкають сварки і суперечки, скрізь панують нестримні веселощі, сміх і гумор. 

Святкування традиційної народної Масляної  починається на день раніше - у неділю на так звані "м'ясні заговини", коли православним в останній раз дозволяється їсти м'ясо, і триває 8 днів. 

У цей день зазвичай влаштовували невеликі сімейні гулянки. Зустріч Масляної відзначалася далеко не скрізь: як правило, лише діти і молодь виходили на катальні гори з млинцями "зустрічати Масляну", веселилися, каталися з гір. 

Основною їжею на Масляну були млинці (крім молочних продуктів, яєць і риби). Перший млинець зазвичай призначали мертвим: його клали на божницю або слухове віконце - "для батьківських душ", а іноді віддавали убогим також на "помин душі". Млинці, а також господарське начиння, яке використовувалось для їх приготування давали в руки опудалу МАСЛЯНОЇ; як символ скоромної їжі їх знищували в багатті при проводах МАСЛЯНОЇ і т.п. 

Найулюбленішим і красивим масляним обрядом було катання на санях. Виїжджали всі, у кого був кінь, і вулицями наввипередки мчали різномасті упряжки: багатії хизувалися пещеними рисаками і писаними санками, критими килимом, а слідом скакали селянські конячки, вичищені до блиску, прикрашені кольоровими стрічками. 

Значна частина звичаїв на Масляну так чи інакше була пов'язана з темою сімейно-шлюбних відносин: на Масляну вшановували молодят, які одружилися протягом минулого року. Молодим влаштовували своєрідні оглядини: ставили їх до стовпів воріт і змушували цілуватися в усіх на очах, "закопували" в сніг або обсипали снігом. Піддавали їх і іншим випробуванням: коли молоді їхали на санях по селу, їх зупиняли і закидали старими личаками або соломою, а іноді влаштовували їм "цілувальник" - коли односельці могли прийти в дім до молодих і поцілувати молоду. Молодят катали по селу, але якщо за це отримували погане частування, могли покатати молодят не на санях, а на бороні. Масляний тиждень проходив також у взаємних візитах двох недавно поріднених родин. 

Любовно-шлюбна тематика знайшла відображення і в специфічних масляних звичаях, присвячених покаранню хлопців і дівчат, які не одружилися протягом минулого року (не виконали свого життєвого призначення). Найбільш відомим звичаєм було "прив'язування" колодки, коли хлопцеві чи дівчині до ноги прив'язували "колодку" - шматок дерева, гілку, стрічку та інше і змушували деякий час ходити з нею. Щоб відв'язати колодку, покарані відкуповувалися грошима або частуванням. 

Серед різноманітних масляних звичаїв помітне місце займають обряди аграрно-господарського циклу і, зокрема, магічні дії, спрямовані на посилення росту культурних рослин. Наприклад, для того, щоб льон і коноплі виросли високими, жінки каталися з гір, намагаючись з'їхати як можна далі, а також билися, голосно співали і т.п. 

Церковна Масляна - це не тільки Масляний тиждень, але і весь період підготовки до Великого посту, який включає в себе, окрім "масляного" тижня, попередні - "всеїдний" і "рябий" тиждень. Під час першого - пісні дні відсутні, а в другому скоромні і пісні дні чергуються. Після "рябого" тижня настає тиждень "масляний" (по-церковному, "сирна", або "м'ясопусна" седмиця), під час якої вже не їдять м'яса, але все ще вживають в їжу молочні продукти, включаючи вершкове масло і сметану, яйця, рибу. 

Сам по собі Масляний тиждень не однорідний: якщо в перші три дні селяни ще займалися господарськими роботами, то з четверга працювати заборонялося, тому що починалася Широка Масляна. Таким чином, Масляний тиждень складався з двох половинок - Вузької Масляної і Широкої Масляної. 

Протягом Масляної на Русі всі захоплювалися розгульним життям і забавами. На кожен день масляного тижня існували певні обряди. В понеділок - зустріч Масляної, у вівторок - загравання. На ласунки, тобто в середу масляного тижня, тещі запрошували на млинці зятів з дружинами. Особливо цей звичай дотримувався відносно молодих, які нещодавно одружилися. Напевно, звідси і пішов вираз «до тещі на млинці». В широкий четвер відбувалися самі людні санні катання. У п'ятницю - тещині вечірки - зяті кликали тещу на частування. Субота відводилася зовициним посиденькам. Неділя називалася «прощеним днем». У цей день усі відвідували родичів, друзів і знайомих, обмінювалися поцілунками, поклонами та просили пробачення один в одного, якщо образили словами або вчинками. 

Останній день Масляної - Прощена неділя, красивий, гуманний звичай. Це звичай, коли в останній день Масляної просять вибачення один у одного. Ходять просити відпущення гріхів у своїх священиків і потім відправляються до могил рідних і знайомих. У сім'ях не лягали спати не помирившись один з одним, діти просили вибачення у батьків. Перед строгими днями Великого посту необхідно очистити душу, повинитися та перепросити у всього чесного народу. А головне - вибачте всіх самі: "Усіх грішних прощаю, пробачте і мене, грішного!". Такий звичай був повсемісним. 

У дні проводів Масляної на головній вулиці міста чи села було прийнято влаштовувати справжні свята. З ранку і до пізнього вечора веселився чесний народ. По вулицях ходили ряджені з солом'яним опудалом (символом зими, що минає), одягненим у жіноче вбрання. У центрі встановлювали високий стовп з колесом на вершині, що символізує яскраво палаюче сонце. Було прийнято повсюдно розводити багаття і кидати у вогонь старе ганчір'я, непотрібне начиння. Пізно ввечері спалювали опудало. Розігрували часом і цілі вистави - похорони Масляної. З нею прощалися і жартома, і всерйоз. Прощання з довгою зимою означало народження нового хлібородного року, нових трудів праведних, нової боротьби за існування. 

Широко святкували Масляну на Русі! Недарма ж і до цього дня зберігається приказка: "Не життя, а Масляна". Як за старих часів, так і нині, головне пригощання на Масляній полягає в млинцях. Весь тиждень печуть із гречаного або пшеничного борошна млинці на олії, молоці та яйцях, круглі, на весь обсяг сковороди. Млинці ж, не більші за чайне блюдечко, тонкі, легкі і здебільшого на молоці та яйцях, з одного пшеничного борошна називають оладками. До млинців подавали рідку ікру, масло, сметану, мед та інше. У Малоросії і суміжних з нею місцях пекли млинці і разом з тим готували вареники, їх начиняли сиром і подавали до столу з маслом і сметаною. Млинці подавалися всюди гарячими: остиглі вони втрачають свій смак. Пригощання млинцями на маслі і горілкою породило приказку: "Не життя, а Масляна". 

Скінчиться Масляна, попереду - Великий піст та Великдень. Прислів'я "Не все котові Масляна" вказує на те, що після Масляної наступає суворий піст, а з ним разом суворе помірне життя. З першого дня посту багато хто не п'є навіть води, поки не відслухає заутрені. Перші три дні нічого не варять: їдять одне сухе, солоні огірки, гриби, квашену капусту, хрін та редьку і т.і. З четверга варять страви з овочів без олії.