Понеділок, 06 Квітня 2020, 17:33

ВЛАСІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
м.Світловодськ Кіровоградської обл.

офіційний веб-сайт

Вітаємо Вас Гість | RSS
ПОШУК
КОНТАКТИ
ВЛАСІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
вул.Першотравнева, 59,
смт Власівка,м.Світловодськ,
Кіровоградська обл., 27552

ЧАС РОБОТИ:

Пн - Чт 7.30 - 16.45
Пт 7.30 - 15.30

>
ДОВІДНИК
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ







СТАТИСТИКА
СТАТИСТИКА



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Липень » 1 » ТРАДИЦІЇ...
07:50
ТРАДИЦІЇ...
7 липня - свято Івана Купала 
Івана Купала - одне з головних дохристиянських свят. Традиційно він припадав на день літнього сонцестояння, до якого було приурочено і християнське свято Іоанна Хрестителя. Після більшовицької реформи календаря день Іоанна Хрестителя перенісся на 13 днів пізніше.
  
Але як трапилося, що Купало став Іваном? Це ще один випадок тісного переплетіння язичницьких та християнських свят. Саме 7 липня (24 червня за старим стилем) православна церква відзначає Різдво Чесного і Славного Пророка Предтечі Іоанна Хрестителя, який хрестив самого Ісуса Христа. Сповнене аскези і служіння Богові життя Іоанна викликало повагу до нього жителів Іудеї, серед яких він проповідував. Тих, що покаялись у гріхах, Іоанн хрестив водою, готуючи люд до духовного хрещення Месією. Нарешті у річці Йордан він охрестив Ісуса Христа, Сина Божого. Продовжуючи своє служіння Богу, Іоанн безстрашно викривав гріхи й облуду не тільки серед простолюду, а й серед царствених осіб, за що цар Ірод кинув його до темниці, а потім стратив.
 
Іван Купала належить до найшанобливіших розгульних свят в році. Населення чітко виконувало обряди, що стосувалися цього дня. Весело проводила це свято молодь. Гуляння тривали всю ніч.
 
Головними атрибутами свята є Купало й Марена.
 
Сам Купало – це був Бог літнього сонцестояння, покровитель шлюбу, кохання, подовження роду. Купало походить від слова «купа» з – поєднання статей, вступання у шлюб. Також купайлицею називається ритуальне вогнище цього свята.
 
Марена (Мара) – це богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб, смерті. За давньоукраїнською легендою Мара сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою по під пахвами і гукає імена людей – хто відгукнеться, той вмирає. Любить душити сплячих та пити їхню кров.
 
До цього свята молодь заздалегідь готувалась: робили опудала, плели з живих квітів вінки, збирали хмиз. Потім навколо опудал водили танки співаючи ритуальні купальські пісні.
 
Поступово настають сутінки - час настільки таємничий і містичний, що здається, вся природа чекає чогось загадкового і неповторного. Починаються ігри з вогнем. Зберігся добре всім відомий обряд перестрибування через купальське вогнище. Правда, в сьогоденні це більше нагадує спортивну вправу, а ось наші предки придавали цьому звичаю величезного значення. Наприклад, якщо парубок стрибне як можна вище, то і здоров'я у нього буде таким же, а якщо потрапить ногою у вогонь, то накличе в свій дім лихо, якщо хлопець з дівчиною успішно перестрибнули багаття разом три рази, то цього року буде весілля.
 
Стрибки через вогнище повинні були позбавити від різного зла, хвороб, лихого ока. Парубки і дівчата стрибали парами, узявшись за руки. По вдалому або невдалому стрибку передбачали майбутнє щастя, ранній або пізній шлюб. Вважалося - хто вище стрибне через вогнище, у того і хліб виросте вище.
 
Матері на купальських багаттях спалювали одяг хворих дітей, аби з ним спалити і самі хвороби.
 
Дівчата плели вінки з польових квітів й перед заходом сонця збиралися на вигонах біля річок.
 
Увечері або вже пізньої ночі дівчата опускали на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці – доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то з тієї сторони й прийде наречений дівчини.
 
Часто хлопці намагалися зловити вінки дівчат. Обоє заздалегідь домовлялися про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плела його так, щоб можна було впізнати: або вплітала яскраву стрічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважалося доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
 
Існує повір'я, що коли зачаття відбувається в мить купальського зеніту, то має народитися дитинка з небувалими фізичними даними — богатир. А тому й надавалося особливого значення любові саме в купальську ніч. Відьми знали про це. В ніч на Івана Купала вони разом з представниками "чоловічої" статі (бісами, перевертнями, лісовиками тощо) збиралися на Лисій горі і влаштовували там несамовиті шабаші, про які складалися цілі легенди.
 
На світанку цього дня було прийнято купатися, такому купанню приписувалася цілюща сила. За цілющу вважалася і роса на Іванів день. Її збирали, волочучи чисту скатертину по траві. Потім її викручували і росою умивалися, щоб позбавитися від усяких хвороб. Вважалося, що Іванова роса допомагає від угрів і прищів, а якщо нею окропити стіни будинку і ліжка, то перестануть водитися клопи і таргани. У деяких місцевостях існував звичай обливати водою всіх зустрічних.
 
Івана Купала називали так само «травником», оскільки існувало загальнонародне переконання, що цього дня розпускаються всі чудодійні і цілющі трави. Навіть папороть розквітає в ніч на Іванів день. Рівно опівночі вона декілька митей горить золотовогненним цвітом. По народному повір'ю, людина, якій вдалося знайти квітку папороті, володіє надприродними можливостями, вона знає минуле і майбутнє. За допомогою квітки папороті можна дізнатися місцезнаходження скарбу; якщо покласти квітку за щоку, то людина стане невидимою. Крім того, ця диво-квітка володіє властивістю відчиняти будь-які замки, тому з її допомогою можна визволяти будь-якого арештанта. Правда, практично всі казки про людей, що добули квітку папороті, закінчувалися тим, що нечиста сила шляхом хитрості відбирала його у володаря.
 
Оскільки в цю ніч особливо небезпечні русалки, щоб не піддатися їх чарівності, носили полин під пахвами.
 
І ще одну квітку символізує це свято. Згідно купальським пісням, на цю квітку перетворилися брат і сестра, що повінчалися по незнанню про спорідненість.
 
Иван-да-МарьяЯк на Івана на Купала
Червоне сонечко грало.
Підуть дівчата травичку рвати
Сестру із братом поминати:
Ой, де ж та травиця -
Що братик й сестриця.
На братику - синій цвіт,
На сестричці - жовтий цвіт.
Росою Зоря-цариця впала
Сестру із братом повінчала.
 
Трави і квіти, зібрані в Іванів день, кладуть під Іванову росу, висушують і зберігають їх, вважаючи більш цілющими, ніж зібрані в інший час.
 
Сильна роса на Івана - до урожаю огірків. На Іванову ніч зоряно - багато буде грибів. Якщо в Іванов день буде гроза, то горіхів уродиться мало і вони будуть пусті. На Іван-день жито виколоситися повинно, а не заколоситься, так це погана прикмета. На Іван-день - колосок, так на Іллів день - колобок в добрий рік.
 
Народне свято Івана Купала припадає на 7 липня, коли, як вважали наші пращури, "сонце купається у воді". Це час найбільшої активності денного світила, тому вода й вогонь є основними атрибутами поетичного язичницького свята. Місяць липень одвіку був гарячою, страдною порою, і хліборобу, заклопотаному долею майбутнього врожаю, було зовсім не до гулянь і урочистостей. Але день, а точніше, ніч на Івана Купала — випадок особливий. Ця ніч — час таємниць і буйства природних сил, коли кожен може знайти своє щастя…
 
За матеріалами мережі Інтернет
Категорія: ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК | Переглядів: 56 | Додав: Admin | Теги: Власовка, Власівка | Рейтинг: 0.0/0
СЬОГОДНІ
ВХІД

КАЛЕНДАР
«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
ГОДИНА ЗЕМЛІ
ФОТОГАЛЕРЕЯ
ПРО ПОГОДУ


ВАЛЮТА
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
ЗАЦІКАВЛЕНИМ

ВІРУЮЧИМ
Часовня

Вгору