ЧЕРВЕНЬ (рум'янець року)
 ЧЕРВЕНЬ (Розанцвіт, Хліборост) — велика кількість яскравих квітів, бурхливе зростання хліба та інших культур, з'являються коники. Червень — початок літа. "Прийшов червень — різноквіт — від роботи відбою немає". "Літній день рік годує". Рясна роса увечері — до гарної погоди на завтра. Нерозкриті квіткові пелюстки до дощу. Канни «плачуть» перед дощем за 6—10 годин, горицвіт — за 9-12, жимолость — за 15-20, кінський каштан — за 1-2 дні, клен — за 3—4 доби.
1 червня. День пам'яті священномученика Патрикія Прусського. Наші предки вважали, що весна в цей день прощається і кланяється літу в пояс. Якщо перші два дні червня ллє дощ — весь місяць сухий.
 2 червня. День мученика Фалалея. На Фалалея продовжують саджати огірки. Робилося це таємно: від цікавих потрібно було приховувати і огіркову грядку, і перший огірок, який виріс на ній. Цей огірок зривають і закопують де-небудь на городі, щоб урожай огірків був гарним. Також придивляються до ялин і сосен, якщо на них багато шишок, то й огірків вродить багато. Раніше жінки в цей день вранці виходили за ворота і набирали в пелену придорожнього пилу, несли його на город і примовляли: скільки пилинок в моїй пелені, стільки і огірочків на грядці. Цього дня завершують посадку овочів. 3 червня. День пам'яті рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени. Вважалося, що молитви до цих святих допоможуть зберегти здоров'я і принесуть щедрий урожай. Олена шанувалася також як покровителька льоноводів. З цього дня слід було починати сіяти льон і коноплі. «Посієш льон на Олену - будуть довгі льони», «льони Олені, огірки Костянтину». 4 червня. День пам'яті мученика Василіска. Цього дня не можна було ні сіяти, ні орати, щоб не засмітити поля волошками.5 червня. День пам'яті святителя Леонтія Ростовського і чудотворця Романа Углицького. 5 червня називали і Леонтієм Коноплянником. Вважалося, що краще за все саме на нього сіяти коноплі. Коноплі наші предки використовували для ткацтва. Цей день гарний для посадки пізніх огірків. Для того щоб вродив гарний урожай і народжувалися здорові діти, в цей день молилися Роману-чудотворцю. Вже наявних дітей посилали відслужити йому молебень.
 7 червня. День пам'яті священномученика Ферапонта та Івана Предтечі. Сильна роса на Ферапонта - до доброго врожаю. І в той же час за народними прикметами саме з цього дня випадають "погані" роси. Вважалося, що від цих рос може захворіти скотина, дитина, зіпсуватися листя на деревах. У цей день часто гримлять грози. Спостерігали за горобиною: хорошою ознакою для майбутнього врожаю вважалося, якщо горобина цвіте пишно і дружно. 8 червня. День пам'яті священномученика Карпа. Досвідчені рибалки намагалися не пропустити цей день: «на Карпа» добре ловиться тезка цього святого - риба короп.9 червня також було відзначене особливою прикметою: у цей день не можна було підмітати підлогу в будинку - вважалося, ніби таким чином «виносити сміття з хати», що призведе до сварок в сім'ї.
10 червня. День пам'яті Святого Євтихія. Якщо день був погожий і тихий, це віщувало добрий врожай.
11 червня. День пам'яті мучениці Феодосії Тірської. Якщо на Феодосію заколосилося жито, то в лісі буде багато грибів. Цього дня не можна скакати й стрибати, щоб не зробити землю важкою. Колоситься хліб, квітне черемха.
12 червня. День пам'яті преподобного Ісакія-сповідника. На Ісакія саджали боби, вимочені попередньо у талій воді з березневого снігу, і примовляли: «Пошли, господь Бог, урожай на боби і горох». Ісаків день вважався особливо небезпечним - в цей день змії виповзали з своїх зимових нір. Вважалося, що в цей день змії грають весілля, тому не рекомендувалося ходити по лісах, лугах і болотах. Якщо в цей день змія вкусить людину, вилікувати її буде дуже важко. Якщо ж з якоїсь потреби треба було йти з села, надягали високі чоботи і брали з собою сучкувату палицю.
13 червня. День пам'яті мученика Єремія. Цей день вважався кінцем сівби: "Всякий Веремій про себе розумій: коли сіяти, коли жати, коли в скирти прибирати".
14 червня. День пам'яті мученика Юстина Філософа. Ясний ранок цього дня віщував врожай жита, а похмурий - урожай ярових.
 16 червня. День пам'яті мученика Лукіана. Цей день ще називали Лука-вітрогон і дивилися, звідки дме вітер: якщо з півдня, то до урожаю ярових, північно-західний - до сирого літа, а східний - до пошесті, тобто до хвороб. Існував навіть звичай заклинати вітер, який в цей час особливо впливав на зростання хлібів.17 червня. День пам'яті святителя Митрофана Константинопольського. У цей день починають сіяти гречку.
18 червня - на Дорофея - намагалися дотримуватися тих же прикмет, що і 16 червня.
19 червня. День Іларіона. У цей день починається активна прополка. Казали: «Прийшов Іларіон - погану траву з поля геть», «Поле полоти - руки колоти, а не полоти, так і хліба не молоти».
20 червня. День пам'яті священномученика Федота Анкірського. У цей день наші предки вгадували налив жита - якщо день теплий, то жито добре наллється.
 21 червня. День пам'яті великомученика Федора Стратилата, вважався днем гроз. В цей день селяни звільняли хліва від гною і вивозили його в поле. А також дивилися, яка вранці роса: якщо рясна, то до урожаю. А ось грім в цей день вранці не радував, віщуючи погане збирання сіна. Вважалося, що в цей день можна починати рити колодязі. Напередодні на те місце, де на ранок збиралися копати, досвідчені колодязники ставили «заговорену» особливим чином сковороду і залишали її до ранку. Якщо вранці сковорода запітніла - значить, місце гарне, вода буде. Якщо роси на сковороді мало - мало буде і води в колодязі, і тим більше не буде води, якщо сковорода суха.22 червня. День пам'яті святителя Кирила Олександрійського. За астрологічним календарем - кінець весни. Найдовший день, найкоротша ніч. «З Кирилова дня - що сонечко дає, те у мужика в коморі». Починалася пора сінокосів.
23 червня. День пам'яті священномученика Тимофія Прусського, день «знамень». Знамення - це несподіване явище, яке не передбачене в календарному циклі. І тим не менше кожне знамення мало своє тлумачення. За переказами, цього дня по землі ходять привиди і бентежать людей. Якщо кому-небудь привидяться миші на полі - це до неврожаю, якщо зграя вовків - до загибелі домашньої худоби, зграї ворон провіщають повальні хвороби і смерть людей. Якщо докласти вухо до землі, то, за прикметою, можна почути, як стогне земля, - це до пожежі.
24 червня. День Варфоломія і Варвари, вважався спокійним і безпечним.
25 червня. День пам'яті преподобних Петра Афонського й Онуфрія Великого. Вважалося, що саме з цього дня сонце повертало на зиму, а літо на спеку. У народі 25 червня називали Петром-капусником. Цей день вважався останнім терміном для висадки капустяної розсади на грядки, посіву огірків та гречки.
 26 червня. День пам'яті мучениці Килини. Наші предки в цей день відзначали свято каші. Кашею, звареною з ранку, потрібно було не тільки нагодувати всіх домочадців, а й жебраків. Щоб гречка добре вродила, її сіють за тиждень до цього свята або через тиждень після нього. З цього дня особливо сильно починали кусатися ґедзі.27 червня. Зацвітає дрібно листова липа, і все навколо огортає хмара духмяного аромату.
28 червня. День пам'яті мученика Віта. Сіяти після цього дня вже не рекомендувалося.
29 червня. День пам'яті святителя Тихона Амафунтського. З цього дня переставали співати птиці і тихіше йшло сонце. Тільки соловей продовжує співати до самого Петрова дня. У цей же день угноювали поля: «Земля любить гній, як кінь овес».
30 червня. День пам'яті мученика Мануїла. Вважалося, що на Мануїла сонце застоюється в зеніті.
Примічали: «Якщо в червні часті зоряниці - буде добрий урожай». Теплі червневі ночі обіцяють достаток плодів. І попереду ще так багато світлих радісних днів.
|
